Аланінамінотрансфераза синтезується внутрішньоклітинно, і в нормі лише невелика кількість цього ферменту потрапляє в кров. При пошкодженні клітин печінки (при гепатитах, цирозі печінки, отруєннях) цей фермент потрапляє в кров.
АЛТ бере участь в метаболізмі амінокислот. Він виступає в ролі каталізатора для зворотнього переносу аміногрупи з амінокислоти (аланіну) з утворенням глутамінової і піровиноградної кислоти. Аланін є важливим джерелом енергії для різних органів, зміцнює імунну систему шляхом участі в обміні цукрів та органічних кислот. L-ізомер цієї кислоти входить до складу білків.
У зв'язку з тим, що специфічна активність АЛТ в печінці майже в 10 разів вище, ніж в міокарді і скелетних м'язах, підвищена активність цього ферменту в сироватці розглядається як індикатор ураження паренхіми печінки і має велике значення для диференціальної діагностики захворювань печінки.
Відхілення від норми:
При інфекційному гепатиті активність АЛТ постійно підвищується на ранніх етапах захворювання, ще до появи жовтяниці. Зі збільшенням терміну захворювання рівень АЛТ поступово знижується, зазвичай швидше при легкій формі, чим при важкому протіканні хвороби. У дітей АЛТ нормалізується раніше. При рецидивах і загостреннях захворювання активність АЛТ знову зростає, тому рівень цього показника служить критерієм повного одужання пацієнта.
Швидке зниження активності АЛТ при одночасному значному зростанні білірубіну і збільшенні протромбінового часу вказує на поганий прогноз, і свідчить про сильні некротичні зміни в тканині печінки.
Незначне підвищення активності АЛТ (вище верхньої межі норми) протягом тривалого часу свідчить про хронічний гепатит або цироз печінки. Помірне зростання активності АЛТ фіксують також при ураженнях печінки ліками, ішемічному гепатиті. Збільшення концентрації ферменту відмічаються при інших інфекціях, які обумовлюють гепатити: інфекційний мононуклеоз, поліомієліт, герпесвірусна інфекція, малярія, лептоспіроз, а також при жировій інфільтрації печінки.
Дослідження активності амінотрансфераз (АЛТ, АСТ) проводять з метою диференційної діагностики патології печінки і міокарду. Швидкість зростання вмісту АЛТ при патологіях печінки значно вище швидкості росту концентрації АСТ в крові, а при ураженнях міокарду – навпаки.
Іноді рівень АЛТ може перебувати в межах норми (при неускладненому інфаркті). Підвищення рівня АЛТ при інфаркті міокарду може також свідчити про розвиток застійних явищ в печінці.
Помірне підвищення активності АЛТ спостерігається у хворих з пароксизмальною тахікардією, гіпертонічними кризами.
Показання:
Призначається для диференційної діагностики патологій печінки; при виявленні порушень тканини печінки при вірусних та токсичних гепатитах; для діагностики патологій міокарду; з метою контролю ефективності лікування захворювань печінки; при обстеженні донорів; при профілактичних оглядах, тощо.
Правила підготовки пацієнтів:
взяття крові проводиться зранку натще (бажано до 12:00); слід виключити прийом алкоголю та паління за 12 годин; необхідно виключити прийом медичних препаратів або попередити про це лабораторію; зранку можна пити воду.
Матеріал: сироватка або плазма крові