Антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ)

Антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ)

Антитіла до тиреоглобуліну – ауто антитіла до білка-попередника тиреоїдних гормонів. Вони зв’язують тиреоглобулін, порушуючи синтез гормонів і викликаючи, тим самим, гіпотиреоз.

 Тиреоглобулін – йодований білок, з якого утворюються тиреоїдні гормони (Т₃ і Т₄). Він виробляеться в організмі лише клітинами щитоподібної залози і накопичується в її фолікулах у вигляді колоїду.

 Якщо тиреглобулін потрапляє в кров’яне русло (запалення чи крововилив), до нього починають вироблятись антитіла. Вони і є показником ауто імунних захворювань щитоподібної залози (зоб Хашимото, атрофічний аутоімунний тиреоїдит, дифузний токсичний зоб).

 

Рівень антитіл корелює з концентрацією тиреоглобуліну. 

     Вони виявляються у 40 – 70% хворих з хронічним тиреоїдитом, у 70% хворих з гіпотиреозом, у 40% з дифузним токсичним зобом і у невеликої кількості хворих з іншими аутоімунними патологіями. Рівень антитіл може бути підвищений у здорових людей, особливо у жінок похилого віку.

  Антитіла одночасно взаємодіють з компонентами сполучної тканни ока, м’язів ока і ферментом ацетилхолінестеразою, що призводить до тиреотоксичної офтальмопатії.

       Вагітним з аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози потрібно робити аналіз на рівень антитіл на початку вагітності і перед пологами для того, щоб спрогнозувати ризик ураження щитоподібної залози. Так як у дітей, які народжені від матерів з високим рівнем антитіл до тиреоглобуліну впродовж життя можуть розвинутись ауто імунні тиреоїдні захворювання. У дітей антитіла виявляються набагато рідше.

     Антитіла до тиреопероксидази є більш чутливим маркером аутоімунних захворювань щитоподібної залози, проте для постановки вірного діагнозу їх потрібно робити разом. В оцінці результатів дослідження важливу роль має «погранична» лінія, яка складає 70 МОд/мл і використовується для того, щоб віддиференціювати хворих з еутиреоїдним станом і хворих з тиреоїдитом Хашимото і хворобою Грейвса, при яких рівень антитіл до тиреоглобуліну стає вищим за неї. Відсутність антитіл в крові у хворих з аутоімунними тиреоїдитами обумовлено наявністю комплексів тиреоглобулін-антитіло, які не реагують з тиреоглобуліном або утворенням антитіл до іншого антигену.

      Вироблення антитіл може обмежуватись лімфоцитами щитоподібної залози, що призведе до негативного результату аналізу на антитіла до тиреоглобуліну при запальних змінах структури щитоподібної залози.

        Виявлення антитіл використовують як моніторинг під час терапії йодом ендемічного зобу, оскільки йодований тиреоглобулін більш імуногенний. 

Основні показання для призначення аналізу:

 

• Хронічний тиреоїдит (Хашимото).
• Диференційна діагностика гіпотиреозу.
• Зоб.
• Дифузійний токсичний зоб.
• Для виключення патології щитоподібної залози у новонароджених від матерів із високим рівнем антитіл до тиреоглобуліну.
• При підозрі на захворювання щитоподібної залози, про яке говорить зміна її розмірів і структури, офтальмопатія, втрата ваги, тахікардія, підвищена втомлюваність.
• Контроль за станом пацієнта після видалення пухлини щитоподібної залози.
• При системних аутоімунних захворюваннях, для виявлення ризику враження щитоподібної залози.
• При порушеннях жіночої репродуктивної функції.

 

Інтерпретація результатів:

 

• Зоб дифузний токсичний (хвороба Грейвса).
• Вузловий зоб.
• Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото).
• Тиреоїдит гранулематозний (де Кревена тиреоїдит).
• Ідіопатична мікседема.
• Рак щитоподібної залози.
• Інші захворювання аутоімунного характеру (перніціозна анемія або аутоімунна гемолітична, системна червона вовчанка, ревматоїдний артрит, хвороба Шегрена, міастенія).
• Генетичні захворювання з наявністю підвищеного ризику розвитку аутоімунних тиреоїдитів (синдром Клайнфелтера, Шерешевського-Тернера, Дауна).
• Цукровий діабет першого типу.
• Дисфункція роботи щитовидної залози після пологів.

 

Правила підготовки пацієнта:

Аналіз потрібно здавати натщесерце, перед дослідженням виключити прийом гормональних препаратів або повідомити про нього лікаря, який призначає аналіз. Забір крові бажано проводити до інших медичних маніпуляцій.

 За місяць до дослідження не можна приймати оральні контрацептиви та інші гормональні препарати.

За три дні виключити прийом йодовмісних препаратів.

Дослідження проводити через місяць після тяжких інфекційних захворювань (ангіна, грип, пневмонія) або хірургічних втручань.

 

Матеріал: сироватка або плазма крові