Копрограма

Копрограма

Копрограма - це комплексне дослідження калу (фекалій, екскрементів, стільця), аналіз його фізичних, хімічних властивостей, а також різноманітних компонентів і включень різного походження. Вона є частиною діагностичного дослідження органів травлення і функції шлунково-кишкового тракту.

В ході аналізу копрограми визначається низка показників:

  • Форма / Консистенція
  • Колір 
  • Запах 
  • Реакція рН 
  • Слиз (фізико-хімічні показники) 
  • Кров (фізико-хімічні показники) 
  • Залишки неперетравленної їжі 
  • Реакція на приховану кров
  • Реакція на стеркобілін 
  • Реакція на білірубін 
  • Реакція на білок 
  • Детрит 
  • М`язові волокна непереварені 
  • М`язові волокна переварені 
  • З`єднувальна тканина 
  • Нейтральний жир 
  • Жирні кислоти 
  • Мила 
  • Рослинна клітковина непереварена 
  • Рослинна клітковина переваренна 
  • Крохмальні зерна (позаклітинно) 
  • Крохмальні зерна (внутрішньоклітинно) 
  • Йодофільна флора 
  • Кристали 
  • Слиз (мікроскопічні показники) 
  • Епітелій (мікроскопічні показники)
  • Лейкоцити (мікроскопічні показники) 
  • Еритроцити (мікроскопічні показники
  • Найпростіші 
  • Яйця гельмінтів 
  • Дріжджові гриби

Відхилення від норми

Консистенція / форма 

  • Твердий стілець виникає при уповільненні просування калових мас по товстому кишечнику, що супроводжується їх надмірним зневодненням (вміст води в калі менше 50-60%).
  • Кашкоподібний - вживання рослинної їжі, що містить багато клітковини, призводить до посилення перистальтики кишечника. 
  • Водянистий - підвищений вміст води (близько 85% і більше).
  • Рідкий кал називається діареєю. У багатьох випадках розрідження калу супроводжується збільшенням його кількості і частоти дефекацій протягом доби. 
  • Желеподібний кал стає, якщо в ньому підвищується вміст слизу.
  • Мазеподібний кал характерний при порушенні секреції підшлункової залози і відсутності надходження жовчі в кишечник.
  • Гетерогенний кал буває при запорах.

Запах 

  • Звичайний запах калу пов’язаний з утворенням летких речовин в процесі ферментації білкових компонентів їжі.
  • Посилення запаху відбувається при надмірному вживанні білкових продуктів або при недостатньому вживанні рослинної їжі.
  • Різкий смердючий гнилісний запах калу обумовлений посиленням гнильних процесів в кишечнику. 
  • Кислий запах виникає при посиленому бродінні їжі, що може бути пов'язано з погіршенням ферментативного розщеплення вуглеводів або їх засвоєння, а також з інфекційними процесами.
     

Колір 

  • Знебарвлений кал (ахолічний) - ознака відсутності стеркобіліну в стільці, через відсутність притоку жовчі у кишківник. Причиною може бути закупорка жовчних проток каменями чи пухлиною.
  • Дуже темний кал є ознакою підвищення концентрації стеркобіліну в стільці. У деяких випадках це спостерігається при надмірному розпаді еритроцитів.
  • Червоний колір калу може бути обумовлений кровотечею з нижніх відділів кишечника.
  • Чорний колір - ознака кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
  • Жовтий кал при недостатності перетравлення в тонкій кишці і бродильній диспепсії.
  • Світло-жовтий при недостатності підшлункової залози. Сірувато-білий: при ненадходженні жовчі в кишечник.
  • Світло-коричневий при прискореній евакуації з товстої кишки.
  • Червонуватий при коліті з виразками.
     

Реакція 

  • Лужні властивості посилюються при погіршенні ферментативного розщеплення білків, що прискорює їх бактеріальне розкладання і призводить до утворення аміаку, що має лужну реакцію.
  • Кисла реакція викликана активізацією бактеріального розкладання вуглеводів в кишечнику (бродіння).
     

Кров
Кров в калі з'являється при кровотечі в шлунково-кишковому тракті.
 

Слиз
Кількість слизу в калі підвищується при запальних процесах в кишечнику.
 

Детрит 
Зруйновані бактеріальні клітини в калі з'являються в результаті запалення.
 

Залишки неперетравленої їжі
Залишки їжі в стільці можуть з'являтися при недостатній продукції шлункового соку і або травних ферментів, а також при прискоренні перистальтики кишечника.
 

Змінені м'язові волокна 
Збільшення вмісту в калі малозмінених м'язових волокон відбувається при погіршенні умов розщеплення білка. Це може бути викликано недостатньою продукцією шлункового соку, травних ферментів.
 

Незмінені м'язові волокна 
Наявність в калі є ознакою порушення розщеплення білка (через порушення секреторної функції шлунку, підшлункової залози або кишечника) або прискореного просування їжі по шлунково-кишковому тракту.
 

Нейтральний жир
Поява нейтрального жиру в калі є ознакою недостатності функції підшлункової залози, печінки або порушення виділення жовчі в просвіт кишечника.
У дітей невелика кількість жиру в калі може бути нормою. Це пов'язано з тим, що органи травлення у них ще недостатньо розвинені і тому не завжди справляються з навантаженням по засвоєнню дорослої їжі.
 

Жирні кислоти 
Поява жирних кислот в калі є ознакою порушення їх засвоєння в кишечнику. Це може бути викликано порушенням всмоктувальної функції кишкової стінки (в результаті запального процесу) і / або посиленням перистальтики.
 

Мила 
Підвищення кількості мил в стільці є ознакою порушення розщеплення жирів в результаті нестачі травних ферментів і жовчі.
 

Внутрішньоклітинний крохмаль 
Поява внутрішньоклітинного крохмалю в калі - ознака порушення травлення в шлунку в результаті зменшення секреції шлункового соку, порушення травлення в кишечнику в разі посилення гнильних або бродильних процесів.
 

Позаклітинний крохмаль
Поява його в стільці вказує на недостатню активність специфічних ферментів, які відповідальні за його розщеплення (амілаза) або занадто швидке просування їжі по кишечнику.
 

Лейкоцити 
Велика кількість лейкоцитів в калі свідчить про запалення в різних відділах кишечника, викликаному розвитком інфекції або іншими причинами.
 

Еритроцити 
Число еритроцитів в калі може підвищуватися в результаті кровотечі з стінки товстої або прямої кишки.
 

Кристали 
Кристали з'являються в калі в результаті порушення травлення або при кровотечах, гнильних процесах, гельмінтозах.
 

Йодофільна флора
Поява йодофільной флори в стільці є ознакою бродильной диспепсії.
 

Епітелій 
Поява великої кількості епітеліальних клітин в стільці є ознакою запального процесу кишкової стінки.
 

Дріжджоподібні гриби
Дріжджі розвиваються в кишечнику при недостатній активності нормальних кишкових бактерій, що перешкоджають її виникнення. Їх активне розмноження в кишечнику може бути результатом загибелі нормальних кишкових бактерій через лікування антибіотиками або деякими іншими лікарськими засобами. Крім того, поява грибкової інфекції в кишечнику іноді є ознакою різкого зниження імунітету.
 

Яйця гельмінтів
Поява в калі яєць гельмінтів свідчить про глистну інвазію організму.
 

Найпростіші
Наявність мікроорганізмів в калі мозже свідчити про такі захворювання як лейшманіоз або дизинтерія.
 

Реакція на приховану кров
Позитивна при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при злоякісних захворюваннях шлунка і кишківника
 

Реакція на стеркобілін
При збільшеному вмісті стеркобіліну кал називають гіперхолічним, при зниженому – ахолічним. Причиною гіперхолічного калу може стати підвищене виділення жовчі, тоді як ахолічного – нестача жовчі, наприклад при жовчокам'яній хворобі або запаленні жовчних протоків (холангіті).
 

Реакція на білірубін
Появу білірубіну в калі пов'язують як з використанням потужних антибіотиків, що вбивають нормальну мікрофлору кишечника та призводять до дисбактеріозу, так й з дисбактеріозами іншого походження. Також причиною знаходження білірубіну в калі може стати підвищена моторіка кишечника та прискорене виведення калу (евакуація). В результаті білірубін не встигає перетворитись під впливом мікрофлори у стеркобілін.
 

З’єднувальна тканина з'являється при недостатності шлункового травлення і при функціональній недостатності підшлункової залози
 

Рослинна клітковина неперетравлена
Поява 
свідчить про недостатність шлункового травлення, при гнилісній диспепсії, відсутності надходження жовчі, недостатності перетравлювання в тонкій кишці, прискореній евакуації з товстої кишки, бродильній диспепсії, при недостатній секреції підшлункової залози, коліті з виразками
 

Рослинна клітковина перетравлена діагностичного значення не має
 

 

Досліджуваний матеріал:  Біоматеріал потрібно принести у стерильній банці для калу, яку можна придбати в будь-якій аптеці.

 

Копрологічне дослідження призначають для оцінки стану системи травлення, вивчаючи властивості калу. Адже випорожнення формуються в результаті травлення з тої їжі, яку вживала людина. Проходячи через ШКТ їжа перетравлюється, з неї засвоюються основні речовини, необхідні для повноцінної роботи організму, після чого формується залишок – кал.

Тож аналіз калу на копрограму призначають для оцінки розладів травлення при наступних станах:

  • закрепах;
  • розм'якшенні стулу;
  • частих випорожненнях;
  • здутті живота;
  • появі домішок – слизу, гною;
  • зміні кольору калу;
  • дискомфорті та болю в животі після їжі.

Для точної оцінки функції органів травлення необхідно виключити усі можливі препарати, що мають побічну дію на ШКТ та можуть призвести до розладів травлення.

Копрологічне дослідження калу дає змогу оцінити наступні показники:

  • консистенцію - оформлений, неоформлений;
  • колір;
  • запах;
  • рН;
  • наявність домішок - кров, слиз, гній;
  • залишки неперетравленої їжі;
  • наявність м'язових волокон;
  • наявність детриту;
  • рослинну клітковину, що має перетравлюватись;
  • наявність еритроцитів;
  • нейтральні жири;
  • жирні кислоти;
  • наявність мила;
  • наявність крохмалю;
  • наявність лейкоцитів;
  • бактеріальну флору;
  • клітини слизової оболонки відділів ШКТ.

Виконуючи аналіз на копрологію, лікар-лаборант формує заключення по кожному пункту, відмічаючи фізичні та хімічні особливості калових мас та наявність чи відсутність домішок.

Підготовка до дослідження

Щоб отримати точний результат, копрограму здають після декількох днів підготовки. Вона включає в себе:

  • відмову від їжі та медикаментозних препаратів, що можуть змінювати колір калу;
  • призупинення використання послаблюючих засобів;
  • відмова від засобів, що впливають на перистальтику кишківника – за 72 години до дослідження;
  • заміна препаратів, що вводяться ректально на засоби з іншим способом прийому.

Дуже важливо не змінювати раціон харчування за декілька тижнів до виконання аналізу – не вводити нові продукти та страви.

Копрограма здається зранку – після збору калу дуже важливо якомога швидше доставити його до лабораторії. Від моменту збору калу до його дослідження має пройти не більше 5 годин, але якщо з зібрали з вечора, то можно розташувати на дверці холодильника. 

При зборі калу дуже важливо дотримуватись наступних правил:

  • збирати свіжий матеріал з чистої сухої поверхні, що не був у воді або в будь-якій іншій рідині;
  • використовувати для збору стерильний сухий посуд – це спеціальні тари, що можна придбати у будь-якій аптеці;
  • приносити на дослідження невелику кількість матеріалу – достатньо всього 30-50 грам калу для виконання копрограми;
  • не використовувати клізм та послаблюючих засобів для отримання калу – якщо це неможливо, обрати інший день для виконання аналізу.

Тривалість виконання дослідження складає 1 робочій день.