Сечовина - це кінцевий продукт розпаду білків і амінокислот. В нормі на її долю приходиться більше 50% залишкового азоту в організмі. Сечовина утворюється в печінці при знешкодженні токсичного аміаку, який є проміжним продуктом розпаду білків. Крім печінки, сечовина може утворюватися в клітинах, які активно діляться (ембріональна тканина, пухлини).
Невелика кількість (<10%) сечовини виводиться через піт і кишківник, але більша її частина транспортується кров′ю в нирки, де вона видаляється з організму із сечею. Тому вимір рівня сечовини в сечі і крові, перш за все, використовується для оцінки функції нирок. Концентрація сечовини в сироватці/плазмі відображає баланс між її утворенням в печінці і виведенням нирками. Насамперед, високий рівень сечовини в крові пов′язаний зі зменшенням виведення сечовини з сечею внаслідок патології нирок.
Підвищення концентрації сечовини в плазмі/сироватці крові, на фоні нормальної функції нирок, може бути пов′язано з фізіологічними і патологічними змінами. Фізіологічними причинами є збільшення споживання білку з їжею та старіння. В той же час голодування також призводить до більшого утворення сечовини в організмі. Цей процес пов′язаний з вивільненням білків при руйнуванні (аутолізі) м′язової тканини, що відбувається під час голодування для забезпечення організму енергією. По тій же причині будь-яке захворювання, поєднане з руйнуванням тканин (травма, велике оперативне втручання, важкий інфекційний процес), призводить до зростання рівня сечовини. Значне підвищення рівня сечовини (в декілька разів вище верхньої межі норми) супроводжується вираженою інтоксикацією – уремією.
Зниження рівня сечовини спостерігається значно рідше і має менше клінічне значення, ніж підвищення. Існують дві фізіологічні причини зниження її концентрації: низькобілкова дієта і вагітність. Падіння рівня сечовини, яке виникає під час вагітності, обумовлено фізіологічною адаптацією організму. Патологічні причини зниження концентрації сечовини в значній мірі пов′язані із захворюваннями печінки, яка грає головну роль в її утворенні.
Референсні значення (норма):
Вікова група |
Нормативні значення, ммоль/л |
Новонароджені – 1 місяць |
1.4 – 4.3 |
1 місяць – 1 рік |
1.8 – 6.4 |
1 рік – 18 років |
2.5 – 6.4 |
19 років – 50 років |
2.8 – 7.2 |
51 рік – 99 років |
3.0 – 8.2 |
Основні покази для призначення аналізу:
Підвищений рівень:
Понижений рівень:
Правила підготовки пацієнтів:
взяття крові проводиться зранку натще (бажано до 12:00); слід виключити прийом алкоголю та паління за 12 годин; необхідно виключити прийом медичних препаратів або попередити про це лабораторію; зранку можна пити воду.
Матеріал: сироватка або плазма крові, добова сеча